Главная » Що потрібно знати якщо ви вирішили взяти кредит » Звернення стягнення на заставлене майно - порядок стягнення


Звернення стягнення на заставлене майно - порядок стягнення

Звернення стягнення на заставлене майно - порядок стягнення

Прострочені зобов'язання за кредитами фізичних осіб до 30 днів вважаються технічної простроченням. Якщо позичальник допустив прострочення не більше трьох разів, кожна терміном не більше 30 днів, дії працівників банку обмежаться проведенням переговорів з позичальником про недопущення в подальшому прострочення платежу. В окремих банках термін технічної прострочення вважається до 15 днів, а кількість випадків - до п'яти разів. При технічній простроченні платежу кредитний працівник намагатиметься з'ясувати причину виникнення простроченої заборгованості, оцінить здатність позичальника надалі обслуговувати борг і наявність необхідності в реструктуризації позикової заборгованості позичальника. У разі виникнення прострочених зобов'язань позичальника за банківським кредитом фізичної особи понад тридцять днів або більше трьох разів, банк-кредитор надсилає на адресу позичальника вимога про погашення прострочених зобов'язань у визначений термін, а деколи і про погашення всієї суми заборгованості по кредиту, якщо це передбачено в кредитному договорі.

У вимозі міститься повідомлення позичальника про те, що у разі невиконання зобов'язань у визначений термін, банк змушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника або зверне стягнення на заставне майно у позасудовому порядку. Позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави буде застосований, якщо в кредитної документації є вказівка на можливість його застосування і немає інших джерел коштів для погашення заборгованості перед банком у позичальника, а також у випадку, якщо у відповідь на вимогу банку-кредитора про погашення простроченої заборгованості позичальник висловить згоду на позасудову реалізацію предмета застави. У будь-якому випадку, реалізація заставного майна обтяжлива і невигідна для банку процедура, особливо якщо вирученої від реалізації предмета застави суми буде недостатньо для покриття всіх зобов'язань позичальника перед банком, забезпечених даними заставою. Тому кредитор завжди йде назустріч позичальникові в питаннях реалізації заставного майна позичальником самостійно і добровільного погашення заборгованості по кредиту, особливо враховуючи, що в ході реалізації предмета застави, що був у використанні, на банк можуть лягти витрати по забезпеченню його схоронності, передпродажної підготовки, пошуку покупців та погодженням ціни. Для вирішення цих проблем банку доведеться залучати спеціалізовані компетентні організації та здійснювати контроль над ходом процесу реалізації.

Добровільна реалізація предмету застави позичальником / заставодавцем Зобов'язання позичальника за кредитом припиняються за фактом погашення заборгованості в повному обсязі. Відповідно, якщо для позичальника немає інших джерел для погашення заборгованості, виходом з положення є реалізація предмета застави. У такому випадку позичальник звертається в банк з пропозицією добровільної реалізації предмета застави.

Отримавши попередню згоду банку, позичальник знаходить покупця на заставне майно і укладає договір купівлі-продажу. Банк, як правило, бере участь в узгодженні ціни угоди. Складнощі можуть виникнути, якщо сума угоди не покриває розмір забезпеченого заставою боргу позичальника перед банком-кредитором. Коли сторони прийшли до згоди в питанні ціни, далі покупцеві необхідно внести грошові кошти на рахунок, відкритий у банку-кредиторі позичальника. Отримавши необхідну достатню суму в погашення кредиту, банк знімає обтяження з предмета застави, і право власності переходить до покупця.

Реалізація предмета застави позичальником / заставодавцем за угодою з банком у добровільному порядку найбільш вигідна схема для обох сторін. Вона дозволяє скоротити час і виключити дотримання багатьох юридичних формальностей, супутніх судового або позасудового звернення стягнення на предмет застави. Можливість добровільної реалізації застави позичальником / заставодавцем зберігається як на досудовій стадії, так і в процесі судових розглядів, до виставлення застави на торги.

Можливий «перенесення боргу на третю особу», коли заставне майно реалізується покупцю, який не має в достатній кількості власних коштів, і, відповідно, відсутню суму для придбання предмета застави отримує в банку в якості кредиту. У рідкісному випадку, якщо сума прострочення велика, банк може розглянути можливість реалізації заставного майна на шкоду собі, навіть якщо одержана від реалізації застави сума не покриє повністю витрати банку. Часом буває менш витратно для банку і важливіше закрити проблемну заборгованість, зазнавши при цьому деякі витрати, ніж продовжувати з нею роботу по стягненню.

Але якщо сума втрат також виявиться істотною, банк зажадає надати додаткове забезпечення по кредиту. Що залишилася після реалізації застави сума заборгованості може бути реструктуризована, але слід враховувати, що по незабезпеченої запорукою заборгованості, банк підніме процентну ставку. На продаж заставне майно виставляється у випадку невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань - нездатність або небажання гасити кредит або відсотки по ньому, небажання добровільно реалізувати предмет застави. У такому випадку, виставлення майна на продаж буде передувати звернення банком на предмет застави стягнення в судовому або позасудовому порядку, в залежності від виду майна та інших умов, встановлених законом або договором застави.

Позасудова реалізація предмета застави банком-кредитором Позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави буде реалізований згідно з порядком, зазначеним в угоді (договорі застави), укладеному між банком і позичальником / заставодавцем і протягом зазначеного в угоді терміну. Банк при позасудовому порядку звертається до торгової організації, яка виставляє майно на публічні торги, або реалізує заставне майно за договором комісії. Реалізація застави може відбуватися за виконавчим написом нотаріуса. Даний спосіб реалізації застави є добровільно-примусовим, втрата в ціні на предмет застави для позичальника / заставодавця може бути вже більш відчутною, ніж чим при добровільній самостійної, але за згодою банку, реалізації заставного майна позичальником.

Але, якщо в договорі застави не визначено спосіб звернення стягнення на заставне майно, стягнення здійснюється в судовому порядку на підставі рішення суду. Стягнення на предмет застави в разі звернення банку-кредитора до суду Даний спосіб найменш зручний для банку і в принципі невигідний для позичальника. Для банку відіграє роль «фактор часу», оскільки при зверненні в судовий орган необхідно зафіксувати на дату звернення заборгованість, що утворилася позичальника. У рішенні суду про стягнення буде вказана зафіксована таким чином сума заборгованості. А пені і штрафи продовжують нараховуватися (якщо не були припинені).

Суди і пристави перевантажені, розгляд справи може затягнутися через неявку відповідача і тому подібним обставинам. Якщо винесено рішення суду про стягнення заборгованості з боржника шляхом реалізації заставного майна, майно виставляється на торги. Ціна першого розміщення майна на торгах може бути визначена за заставною вартістю або згідно проведеної оцінки майна незалежним експертом за клопотанням однієї зі сторін. У разі якщо майно не буде продане на перших торгах, воно виставляється на наступні торги, які проводяться не пізніше ніж через місяць. При цьому ціна заставного майна, яке виставляється на продаж, буде зменшена на десять - двадцять п'ять відсотків від початкової ціни, якщо мова йде про нерухоме майно, то не більше ніж на тридцять відсотків.

Якщо майно не буде продано на торгах і вдруге, банк-кредитор має можливість викупити його за вартістю сімдесят п'ять відсотків від його початкової аукціонної ціни. Якщо ж і банк не викупить не минув торги заставне майно, то застава (іпотека), може бути припинений за рішенням суду, тобто банк вже не матиме жодного права на заставне майно. Тим не менш, не реалізація предмета застави не знімає з позичальника обов'язки по погашенню заборгованості перед банком-кредитором.

Таким чином, для банку і позичальника недоліком подібного способу реалізації предмета застави є цілком передбачувана гра учасників аукціону на пониження вартості майна в процесі аукціону чи торгів. Крім того, для позичальника не цікавий даний спосіб реалізації предмета застави, оскільки погашення за рахунок виручки від продажу заставленого майна, крім власне суми боргу за кредитом підлягають також і відсотки, неустойки (штрафи, пені), збитки, що утворилися у зв'язку з невиконанням боржником свого зобов'язання. А також погашенню підлягають додаткові витрати заставоутримувача, понесені ним у зв'язку із зверненням стягнення на заставлене майно, судові витрати.

Нерідко трапляється, що у випадку зниження платоспроможності позичальника банку все ж вигідніше провести реструктуризацію потенційно проблемного кредиту з встановленням посильного для позичальника графіка погашення, ніж проходити через судові розгляди за простроченими платежами і продавати заставне майно за безцінь зі збитками для себе і позичальника. Цвітана Валенкова, спеціально для "Занімаем.ру" Оцініть: Друзям це теж може бути корисно: Повернення до списку

Перекладено: zanimaem.ru


Похожие статьи:


Если Вам есть что сказать, оставьте комментарий!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения


Внимание, комментарии чистятся от ссылок!

Зміст

Може бути корисним

Хоум Кредит Банк запустив сервіс голосового пошуку банкоматів Хоум Кредит Банк запустив новий сервіс для клієнтів, яких цікавить розташування ... Більше

Банк БФА викупив портфель лізингових кредитів у МБСП 7 лютого 2012 0:00 Банк ... Більше

Непластіліновий кредит на пластилінової карті Банк "Кредит-Москва" оголосив про запуск нового продукту - кредитної ... Більше

У "Першої" з'явився пільговий період У кредитної картки "Перша" банку Східний ... Більше

Банк Москви відповів голодуючим позичальникам реструктуризацією 4 березня 2012 10:43 ... Більше

Популярне